Старі Черкаси

Головною вулицею Черкас на початку XX ст. була Дахнівська, центральна частина якої з 1916 р. поділялася на Миколаївську і Дубасівську. На ній були розміщені великі магазини і банки, це був торговий центр Черкас.
Центральну частину Дахнівської вулиці, яку називали тоді ще й Хрещатиком, прикрашали архітектурні споруди. Кілька з них збереглися досьогодні і взяті на облік під державну охорону.
Пройдемося по цій давній і красивій вулиці міста. Особливу увагу привертає до себе особняк грабаря Щербини (тепер в ньому містяться Палац одруження і редакція газети "Молодь Черкащини"), яким, по суті, і закінчується вулиця. З усього комплексу щербинівської садибизберігся тільки будинок змішаного архітектурного стилю, збудований наприкінці XIX ст. З 1907 по 1912 р. тут знаходилася Земська управа, а після Великої Вітчизняної війни - Черкаський міськком Компартії України і міськком комсомолу.
На місці сучасної середньої школи № 17 до революції стояла жіноча приватна гімназія А. В. Самойловської, яка була споруджена 1904 р. і складалась з трьох одноповерхових будинків. У центральному з них був басейн з фонтаном. Після революції тут діяла фабрично-заводська семирічна школа.
Напроти школи стоїть триповерховий будинок, який споруджено в кінці 50-х років у стилі псевдокласицизму. В ньому тоді розміщувався міськком Компартії України, а тепер Черкаський художній музей.
На місці, де зараз стоїть Будинок учителя, до революції була старообрядська церква, перебудована в 50-х роках під цей заклад.
В дореволюційні часи (у другій половині XIX ст.) з розвитком промисловості і торгівлі в Черкасах виникають відділення банків, які відігравали велику роль у подальшій забудові міста. Одним з перших відкрився Громадський банк, з часом з'явилися відділення Орловського і Мінського комерційних банків. Збереглося приміщення Громадського банку по вулиці Хрещатик, 251 (тепер тут міститься редакція газети "Черкаський край") - двоповерхова цегляна споруда, побудована в 1914 р. за проектом відомого архітектора В. В. Городецького на честь 50-річчя заснування цього банку в Черкасах, про що свідчать дати на будинку "1864-1914". Вхід до будинку виділяється динамічними смугами, що утворюють навколо дверного отвору малюнок, який нагадує крила метелика. Верхня центральна частина споруди завершується куполом оригінальної форми. Будинок прикрашають ковані грати на балконах і даху. В декоративному рішенні відчувається вплив архітектурного стилю модерн.
Привертає увагу будинок Обласної філармонії, який тепер на реконструкції. Його споруджено в 50-х роках, а фасад добудовано 1961 р. При філармонії в 1957 р. був організований відомий далеко за межами Черкащини і України Черкаський державний заслужений український народний хор, який згодом став лауреатом республіканського конкурсу творчих колективів і ІІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві, лауреатом Державної премії імені Т.Г.Шевченка.
До революції на місці філармонії містився заїзд з двоповерховим готелем переважно для селян, які привозили на центральний ринок міста сільськогосподарські продукти.На розі вулиць Хрещатик і О. Дашковича впадає в око своєю архітектурою оригінальна декоративна споруда колишнього готелю "Слов'янський". Тут були так звані "венські" номери". Цей двоповерховий цегляний будинок, споруджений наприкінці XIX ст., має чітко виражене об'ємне архітектурне рішення у стилях модерн і класицизм. Фасади перенасичені декором. Центральна частина споруди завершується високим шатром у вигляді башточок. До середини 70- х років у будинку розміщувався готель "Дніпро". Тепер після реконструкції тут буде Укрсоцбанк. Цікаво, що в 1936 р. в готелі "Дніпро" перебувала група відомих українських і угорських письменників, серед них Сава Голованівський, Віктор Кондратенко, Мате Залка, Антал Гідаш, Фрідеш Карікаш, Шандор Гергель, які здійснювали творчу подорож Дніпром. Вони виступали перед трудящими міста на деревообробному комбінаті і цвяховому заводі.
На місці сучасного Укрсоцбанку до революції стояв будинок Духовного училища. В 1919 р. тут тимчасово розміщувались Черкаський науковий історико-педагогічний музей ім. Т.Г.Шевченка, наукова бібліотека і державний архів. Після 1925 р. до початку війни в цьому будинку була відкрита єврейська середня школа.
Під час війни приміщення згоріло і на його місці на початку 60-х років споруджено Державний банк.
По вулиці Хрещатик, 225 збереглася і реставрована споруда 1912 р., в якій до революції розміщувався магазин і приватний банк (тепер тут виробниче об'єднання "Черкасрембуд" і травматологічний пункт). Це триповерховий цегляний будинок, на фасаді якого виділяється декоративна тега, що опускається над вікнами третього поверху і нагадує українські рушники. В роки першої світової війни на нижньому поверсі будинку працювало казино, в якому виступав з концертом видатний російський співак Ф. І. Шаляпін.
Після Великої Вітчизняної війни тут була міська поліклініка.
Територія міста, що лежить в квадраті між сучасними Хрещатиком і бульваром Шевченка, вулицями О. Дашковича і Байди-Вишневецького, до революції належала міському ринку. До цього часу на території господарського двору за будинком педінституту збереглися фрагменти кам'яних торгових рядів. Біля ринку височіла кам'яна Миколаївська церква, споруджена в 60-х роках минулого століття. її висадили в повітря на початку війни в 1941 р. Письменник Євген Коротевич у своєму романі-хроніці "Понад Славутичем-Дніпром" писав: "У центрі міста здіймається вгору реставрований візантійського стилю собор. Важкою банею підносився він над усім містом, немов би придавлював його собою до землі. Перед собором розкинувся широченний ярмарковий майдан. Щільно обступили його з одного боку двоповерхові, з облупленою штукатуркою, кам'яні торгові ряди, з другого - численні трактири й пивні та між ними будинки казенних установ."
На розі вулиць Хрещатик і Байди-Вишневецького стоїть красивий триповерховий будинок, який споруджено коштом черкаських купців Цибульських у 1852 р. В ньому перебував Т.Г.Шевченко під час своєї останньої подорожі в Україну 1859 р. Реконструйована споруда наприкінці XIX- на початку XX ст. Тепер тут працюють Музей "Кобзаря" ТТ.Шевченка і Агропромисловий банк "Україна".
За тим же архітектурним стилем був побудований до революції будинок купців Зільбермана і братів Тиверовських, перший поверх якого займали магазини. Будинок зруйновано в роки, громадянської війни. Тепер на цьому місці стоїть житловий будинок з магазином "Юний технік" (тепер це магазин SONY).
На місці теперішнього Медичного коледжу до революції стояв приватний будинок купця першої гільдії Л. Л. Житомирського. Цікаво, що це один з перших двоповерхових житлових будинків, який споруджено у середині XIX ст. Тут містився Черкаський об'єднаний банк і суконно-мануфактурний магазин. За часів громадянської війни тут збиралася перша Черкаська Рада робітничих, селянських і чєрвоноармійських депутатів, про що свідчить меморіальна дошка, встановлена на початку XX ст. по вулиці Хрещатик у середині кварталу між сучасними вулицями Байди-Вишневецького і Кірова містився Черкаський театр, споруджений в 1902 р. підприємцем І. І.Яровим. З 1910 р. Частину приміщення було переобладнано під кінотеатр. В роки громадянської війни театр згорів. Відомо, що в ньому часто гастролювали українські, російські і єврейські театральні колективи з різних міст. Зокрема, тут з трупою Миколи Садовського виступала відома українська актриса Марія Заньковецька, яка виконувала провідні ролі у п'єсах "Назар Стодоля" Т.Шевченка, "Не судилось" і "Циганка Аза" М.Старицького.
На місці сучасного Дитячого парку біля кінотеатру "Салют" до революції був міський літній сад відпочинку з електричним освітленням, альтанками, буфетами. Тут часто грав військовий духовий оркестр. Там, де тепер знаходиться кінотеатр, стояв будинок з невеликим концертним залом, а поруч з ним - приміщення для циркових вистав, де виступав славнозвісний Анатолій Леонідович Дуров.
До початку війни тут працював Черкаський драматичний театр, а в повоєнний період в ньому зробили кінотеатр, який з 1952 р. називався "Родина", а пізніше "Салют". У 1980 р. після реконструкції він став дитячим кінотеатром з тією ж назвою.
По вулиці Хрещатик, напроти Дитячого парку зберігся будинок (тепер це Управління житлово-комунального господарства), де в 1916-1917 рр. розміщувались Комерційне і Громадське зібрання. Тут відбувались ділові зустрічі, бали і концерти для міського панства, любительські спектаклі.