Старі Черкаси

Ця звичайна невелика вулиця обласного центру водночас особлива, бо овіяна бойовою славою черкасців. Це героїчна пам'ятка нашого міста.
Вулиця починається від Пагорбу Слави і закінчується новоствореною площею Слави, яка стикується з вулицями Хрещатик і Кірова.
З кінця минулого століття це був Троїцький або Церковний провулок (з 20-х років нашого сторіччя його називали Клубним). На початку XX ст. багаті міщани, купці забудували провулок добротними цегляними будинками з невиразним орнаментом, частина яких збереглася до наших днів.
Насправді цей провулок був звичайною ґрунтовою дорогою до Троїцької церкви без тротуарів, на якій влітку вихорами здіймалася курява, а навесні і восени стояла невилазна багнюка. Але церковний дзвін, особливо в православні свята, скликав чимало богомольців, які, не кваплячись, добувалися на гору до собору.
У цьому ж провулку ще на початку століття була збудована і єврейська синагога, будівля якої у реконструйованому вигляді збереглася до теперішнього часу.
Черкаська Свято-Троїцька церква, від якої починався провулок, мала давню історію. У 1745 р. її спорудили в нижній частині міста на місці більш давньої козацької, яка була побудована в 1671 р. за дозволом митрополита Йосипа Нелюбовича. У 1863 р. замість дерев'яної церкви була споруджена цегляна, але вже на території верхньої частини міста (на замчищі, де тепер Пагорб Слави).
На подвірї церкви був цвинтар, тут ховали духовних людей. Свято-Троїцька церква мала 76 десятин орної землі та сіножатей, утримувала свою церковно-приходську школу.
Наприкінці 1950-х років церква була закрита, а в ЇЇ приміщенні розмістився морський клуб ДТСААФ. У 1961 р. її зруйнували. На цьому місці в 1965 р. до 20-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні в урочистій обстановці було відкрито Пагорб Слави. На ньому були перепоховані останки воїнів-героїв, які загинули під час оборони і визволення нашого міста від німецько-фашистських загарбників. У 1977 р. тут було відкрито меморіал Слави з бронзовою фігурою Ма-тері-Бать-ківщини.На місці нинішнього Обласного краєзнавчого музею стояв великий будинок, споруджений на початку XX ст. черкаським грабарем Ф. І. Лисаком, який здавав його в оренду Комерційному зібранню. Пізніше його переобладнали під клуб зібрання.
В Комерційному зібранні був свій конференцзал, де збиралися місцеві купці і чиновники, діяла бібліотека. Членський внесок до Комерційного зібрання становив 10 крб. В ньому нараховувалось 110 членів.
Тут у квітні 1914 р. виступали з концертами відомі українські артисти М. К. Заньковецька і О. К. Саксаганський, трупа Ф. І. Свєтлова ставила вистави "Наймичка", "Безталанна", "Лимарівна" та інші.
У 20-х роках в цьому приміщенні містилась профспілкова рада радторгслужбовців, а також клуб, де проводилась культурно-масова робота, діяла своя художня самодіяльність.
У 1938 р. клуб було передано дітям і тут обладнали один з перших в Україні дитячих кінотеатрів. При вході до нього стояла величезна скульптура славнозвісного Гулівера.
В повоєнний період тут розміщувався міський Будинок культури, а в середині
50-х років приміщення було передане обласному драмтеатру.
Тепер на цьому місці стоїть красива пам'ятка архітектури - Обласний краєзнавчий музей, споруджений в 1978-1983 рр. Експозиційна площа музею 1800 квадратних метрів. В його колекціях нараховується близько 100 тисяч експонатів.
По вулиці Слави, 28 закінчується реконструкція Свято-Троїцької церкви на основі існуючого пристосованого житлового будинку.
Вулиця Слави в наші дні - це священне місце для черкащан. Нею, особливо у святкові дні, потоком ідуть до Пагорба Слави жителі та гості міста, щоб вклонитись могилам героїв, відвідати Обласний краєзнавчий музей, Свято-Троїцьку церкву.
На площі Слави встановлено обеліск на честь військових частин, які в роки Великої Вітчизняної війни звільняли місто від фашистських окупантів і удостоєні почесного найменування "Черкаські".